Що таке Вища Духовна семінарія ?

    Вища Духовна семінарія являє собою об’єднання людей, які направлені для здобуття інтелектуальних та духовних здібностей.

     Семінарія – це місце молитви, науки, здобуття знань і час всестороннього розвитку. То не є звичайне здобуття вищої освіти, це є час на запитання, роздуми та відповіді відносно свого покликання.

Семінарія – то час духовного роздуму. Цілісністю духовної формації є зв’язок особистого життя клериків з наставником – Ісусом Христом. В цьому допомагають: щоденні Євхаристії, адорації Пресвятих дарів, Таїнство покути, читання Божого Слова і спільні молитви, духовне читання, вивчення філософії і теології, а також власні молитви. За формації відповідають їх духовні наставники.

 Семінарія, то є час навчання. Для підготовлення до виконання відповідальних обов’язків в служінні церкві, клерики вивчають предмети філологію (2 роки) і теологію (4 роки). Допомогою їм в цьому є бібліотечні зібрання, робота з комп’ютерами, курси іноземних мов і т.д. Крім цього, вивчаються предмети паллотинського харизмату – спізнання життя і спадщини Святого Вікентія Паллотті.

 

Семінарія проводить підготовку до праці з людьми, проголошення Божого Слова, проведення літургії і співпраця з мирянами. В тому допомагають різні практичні навики під час паломництва з молоддю, канікул з дітьми, праця з старшим поколінням, а також хворими.

Семінаристи з України навчаються в паллотинський семінарії в Польщі -Вища Духовна Семінарія отців-паллотинів (Олтажев) .

Клерики-паллотини спільно з отцями-наставниками проживають в своєму будинку, де мають час відпочинку, навчання та виконання різних робіт, а також навчаються паллотинського способу життя. В організації дня допомагає встановлений порядок дня.

В семінарії є час розмови про загальнолюдські проблеми. Разом з індивідуальним навчанням кожен із клериків може самостійно розвивати свої здібності, а також відвідувати кінотеатр, оперу, поїхати на екскурсію.

На третьому курсі клерики отримують ступінь лектора, який читає Слово Боже, а на четвертому – ступінь аколіти, який служить біля Вівтаря. На початку шостого року клерики приймають вічну консекрацію і стають висвяченими на дьякона. Закінчення семінарії – це висвячення на священика. Тоді отці ідуть на цілий світ, щоб проголошувати Боже Слово і нести апостольські ідеї Вікентія Паллотті.

 

Отець Павло SAC так згадує час навчання:

 „Перед вступом в духовну семінарію мої вуха чули від клериків з різних духовних згромаджень багато дивних речей про семінарію. Те, що я надалі побачив в семінарії – це було цілковита нормальність. Так само, як і я, багато клериків говорили, що життя семінарій є таким же, як і вдома. Можу сміливо сказати, що дійсно так. В разі потреби, завжди мав можливість виїхати, змінити свій порядок дня, пригостити несподіваних гостей, подивитися футбольний матч пізно ввечері. Звичайно, не все так ідеально, є певні труднощі вирішення деяких справ, але я переконаний, що виникали вони з непорозуміння або слабкості.

Самостійність, довіра наставників та можливість самореалізації. Скільки різних цікавих речей може робити паллотинський клерик! Повинен тільки добре знати, що він хоче. І тоді йому допоможуть в добрим ділах його наставники. Часом це було для мене страшно, коли мені приходилось самому приймати якісь рішення.

В семінарії я не відчував переслідування. Я мав певні вимоги і завдання, виконання яких приносили лише добро в моєму житті та в житті спільноти. Це завжди спонукало мене до співпраці. Люди, з якими я зустрічався, завжди чекали на мене.

       Найважливішим в семінарії є зв’язок з Богом, коли він дозріє, то немає чого переживати і боятися. За час семінарійного життя я відчував, як багато вклали в мене мої наставники, щоб я в цілковитій свободі дозрів у самостійному прийняті постанов і рішень, а також полюбив більше Бога”.

 


формація