Парафія Святого Вікентія Паллотті

Хмельницька область

вул. Івана Франка, 28

30200 смт. Білогір’я

Тел.- факс.:(03841)21-8-91

www.bilogirja.org.ua 

 

Служба Божа недільна: 11.00 

Служба Божа щоденна: 

понеділок, середа, п’ятниця – 18.00

вівторок, четвер, субота – 8.00.  

 Парафія Святого Вікентія Паллотті в Білогір’ї налічує близько 40 чоловік, а саме містечко має біля 6 тис. населення. Люди переважно займаються домашнім господарством. Містечко довгий час носило назву Ляхівці, було розташоване над озером, котре на сьогодні осушене. На березі озера розміщувався великий костел з оточуючим його монастирем. Будувати його почали в 1612 році, але виникло багато труднощів, тому закінчений він був у 1660 році. Монастирем і парафією опікувалися отці – домініканці, а сам костел був під покровительством Пресвятої Трійці, Успіння Пресвятої Богородиці і Свв. Петра і Павла. 21 липня 1789 року відбулася його консекрація єпископом Хризостомом Качковським з Луцька. Всередині костел виглядав дуже красиво, мав 10 вівтарів. В 1859 році не було вже домініканців, монастир відібрали, а функціонував лише один костел. Парафія тоді налічувала більше двох тисяч прихожан.

В 1868 році влада закрила костел і парафію, а роком пізніше відкрито там церкву. Та згодом радянська влада замінює церкву на в’язницю. В наступні роки були різні використання приміщень костела і монастиря.  В 1990-му була там бібліотека, будинок культури, міліція, пожежна частина, військоммат і друкарня місцевої газети. В 1991 році костел в жахливому стані повертається невеликій спільноті католиків. На місці священик не проживає, а приїжджає з іншої парафії. З 1993 року постійно починають працювати отці-паллотини. Спочатку священик проживає в тяжких умовах, але з кожним роком повертається все більше приміщень монастиря. Повністю повернуто монастир в 2003 році. З моменту віддання костелу і монастиря ведуться ремонтні роботи. Приміщення настільки зруйновані, що відновлення їх буде тривати ще довгі роки. Багато зусиль в ремонтні роботи вклав о.Павло Прушинський SAC, який в 1995-2002 роках був там настоятелем. Після нього цю справу продовжує отець-настоятель Віктор Циран SAC.

 На даний час відремонтованою є одна з бічних частин костелу і зараз в ній проводиться літургія.

Більшість молоді з Білогір’я виїжджає до великих міст, щоб там навчатися і працювати. В зв’язку з цим на катехезу приходить лише декілька молодих осіб. Є також група студентів, які приїжджають на вихідні додому і в неділю приходять на катехезу.

З 1999 року почав існувати постулат – вступний етап для кандидатів, які хочуть служити Богу і людям в ордені отців-паллотинів. Від того часу свій перший рік підготовки до життя в SAC пережило тут більше 30 молодих хлопців. Постулат є інтегрально пов’язаний з парафією, тому що молоді кандидати до священства беруть активну участь у житті парафії і допомагають в різних душпастерських справах. Особливу увагу отці приділяють дітям, а тому окрім проведення катехези вони намагаються влаштовувати літній відпочинок для дітей.

 

 Після довгих роздумів як використати другу частину монастиря, було прийнято рішення зробити дитячий будинок. Наступним кроком було знайти спонсорів та зробити капітальний ремонт. Все було зроблено і завдяки старанням отця Павла Горая SAC ремонт був завершений. Також вдалося знайти сестер-бенедиктинок, які погодились виховувати дітей. На початку осені 2012 року діти оселилися і дитячий будинок розпочав працювати. Так розпочалася нова історія існування монастиря в Білогір`ї.

 Крім парафії в Білогір’ї отці обслуговують також парафію в Ямполі - до якої доїжджають отці-паллотини. Служба проводиться раз на тиждень в неділю 9.00в старій відремонтованій каплиці, що знаходиться на зруйнованому католицькому кладовищі. Через те, що кількість парафіян налічує близько 10 чоловік і більшість з них – люди похилого віку, парафія занепадає.

 

Білогір`я – історія храму